Saturn and Jupiter conjunction over Carpathian Mountains. December 2020
Головна астрономічна подія року закликала у гори. Напередодні була навіть невелика ймовірність ясного неба у Львові і умови видимості в місті для планет не гірші, але вимушена осідлість карантину вже вимагала подорожі, як ковтка свіжого повітря. Більше детальна теоретична інформація про явище є в статті Great conjunction of December 21, 2020 з розділу news
December 20
З погодою надзвичайно пощастило. Тепло, як навесні, а на сонці навіть спекотно. На південних схилах сніг повністю потанув і лише в тіні дерев погрозливо біліє іній.
В небі ні хмаринки – відчуття, ніби переміг у лотерею, адже така погода взимку буває не часто і більшість астрономічних подій доводиться пропускати через хмарність.
В цьому поході спонтанно з’явилася компанія. Відразу, на виході з автобуса, нізвідки матеріалізувалася чорна собака і ходила за мною кілька днів в надії чим-небудь поживитися. По закону підлості, саме цього разу не взяв нічого м’ясного, а чотирилапий друг виявився перебірливим, каші і хліба не їв.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_02-1024x684.jpg)
Це дуже гарна локація і я неодноразово бував тут раніше. Лише 3-4 години ходу з Ворохти відкривають один з найпам’ятніших карпатських краївидів: дві величні гори височіють над долиною наче опори гігантських воріт. Праворуч – скеляста піраміда Петроса, Ліворуч – витончений купол Говерли, за котрим тягнеться ланцюг усього Чорногірського хребта.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_04-1024x684.jpg)
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_05-1024x684.jpg)
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_06-1024x684.jpg)
Дорогу зі Львова я спланував так, аби опинитися на хребті ще до полудня. Довелося при цьому полишати дім з настанням ночі та жертвувати нормальним сном, але непоспіх та можливість ретельної підготовки до зйомки цього варті.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_07-1024x684.jpg)
Насолоджуючись погожим днем та казковими пейзажами я неквапливо дійшов до потрібного мені ракурсу. Сьогодні ввечері над цим хрестоматійним карпатським пейзажем з колибами і горою Петрос засяє подвійна зоря сполучення Юпітера і Сатурна. Все саме так, як я і планував. Часу вдосталь, тож спускаюся в будинок, обідаю та відпочиваю.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_08-1024x684.jpg)
Всередині вільно. Це мене дуже здивувало, бо дорогою сюди зустрілося багато туристів. Взагалі, доводиться поступово звикати до того, що Карпати людні навіть взимку. Пригадую, як в листопаді 2016 року за три дні не зустрів тут жодної душі! Про той похід на сайті також є окремий report
Ця колиба, певно, найкраща на Кукулі. Тут невелике приміщення, яке добре прогрівається справною пічкою, додаткова кімната і, безперечно, дивовижний краєвид! А ще, чомусь саму тут відвідувачі лишають найбільше всякого добра. В жодному іншому будинку тут я ще не зустрічав такого об’єму залишків туристичного їдження. Наприклад, хтось лишив цілий мішок картоплі! Якби знав, то прихопив би з собою сковорідку!:)
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_13-1024x684.jpg)
17mm, f/4, 6s, ISO 200
Першу годину після заходу сонця картинка не вражає. Юпітер і Сатурн погано виділяються на фоні заграви, а в небі безсоромно сліпить місячний ліхтар. Треба було звужувати кут зору і дочекатися глибших сутінок, аби пара планет змогла претендувати на роль головного об’єкту в кадрі.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_14-1024x684.jpg)
80mm, f/4, 3x30s, ISO 1600
Від морозу вже дубіють ноги і, поки техніка відпрацьовує довгі витримки, я пританцьовую навколо штативу. Зрештою, для танців є і офіційна причина: фінальний пейзажний кадр вийшов ідеальним!
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_15-1024x684.jpg)
200mm, f/4, 4x15s, ISO 3200
При масштабуванні добре видно супутники Юпітера і супутник Сатурна Титан. Сказати, що пара планет навіть неозброєним оком у цих темних сутінках над горами виглядала вражаюче – це не сказати нічого!
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_16-1024x684.jpg)
80mm, f/4, 3x30s, ISO 1600
Вони не зливалися в одне ціле, а виглядали, як подвійна зоря, що велично опускалася за обрій. На нашому небі немає настільки яскравих справжніх подвійних зірок, тому такі тимчасові конфігурації планет дають унікальне видовище і простір для фантазії.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_17-1024x684.jpg)
17mm, f/4, 3x40s, ISO 6400
У цю морозну і безвітряну карпатську ніч спробував трохи скористатися місячною підсвіткою, хоча зазвичай я її уникаю. Тут є свої переваги і недоліки. Хоч місяць чудово підсвічує земну частину пейзажу, він же робить небо менш контрастним та забарвлює у блакитний колір. І це ще тільки перша чверть! У повні нічні фотографії мало чим відрізнятимуться від денних.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_18-1024x684.jpg)
35mm, f/4, 3x40s, ISO 3200
Дочекався сходу Оріона і все-таки дременув назад до будинку відігріватися.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201220_19-1024x684.jpg)
17mm, f/2.8, 130s, ISO 3200
За бортом відчутний мінус. Хоча, здавалося, найхолодніше було відразу після заходу сонця. На силу змусив себе покинути натоплену кімнату заради продовження нічної зйомки. Мені сподобалися результати з природним освітленням і, думаю, надалі надалі я працюватиму з такими умовами частіше, але вони досить специфічні і точно ніколи не зможуть стати основою для пейзажної астрофотографії – ніщо не замінить справжніх темних безмісячних ночей!
December 21
У цей день Юпітер і Сатурн зійдуться на максимально близьку відстань. Запланував трохи змінити пейзаж і зняти сполучення з максимально можливим збільшенням впритул до горизонту.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201221_01-1024x684.jpg)
Відіспався, відпочив, перейшов на іншу полонину. Хребет став безлюдним і в іншій колибі також нікого не зустрів. Туристи порозбігалися, бо настав понеділок.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201221_02-1024x684.jpg)
21 грудня 2020 року.
Наспіх зроблений HDR показує як сполучення виглядало очима на місцевості ще високо в небі.
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201221_03-1024x684.jpg)
200mm, f/4, 5x10s, ISO 3200
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201221_04-1024x684.jpg)
Дочекався ночі, видерся на самий верх і втілив свій задум. Пошкодував лише, що не мав з собою бінокля. Оце було би видовище!
![](https://starsnseconds.com/wp-content/uploads/2021/01/blogsns_20201221_05-1024x684.jpg)
17mm, f/2.8, 3x30s, ISO 1600
Зробив ще пару експерементальних освітлених місяцем кадрів, поки долину не накрило туманом.
December 21
Трохи проспав, тож нашвидкоруч поснідав, зігрівся чаєм і поспішив на вихід.
Нагорі піднявся вітер
Чорногора з останніх сил стримує на горизонті цілу стіну хмар – погода псується.
Прощальний погляд на полонину Кукул.